АМОКСИЦИЛІНУ ТРИГІДРАТ

АМОКСИЦИЛІНУ ТРИГІДРАТ (Amoxicillinum Trihydricum), (2S,5R,6R)-6-[[(2R)-2-аміно-2-(4-гідроксифеніл)ацетил] аміно]-3,3-диметил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота.

C₁₆H₁₉N₃O₅S, 3H₂O                                               Мол. м. 419,4

АФІ напівсинтетичного походження. Білий або ледь білий кристалічний порошок, малорозчинний у воді та спирті, практично нерозчинний в ефірі та жирних оліях. [α]_D²⁰ = від +290°до +315°. УФ-спектр: λ_max=273 нм (A^1%_{1 см}=26), λ_max=230 нм (A^1%_{1 см}=225) в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λ_max=291 нм (A^1%_{1 см}=64), λ_max=247 нм (A^1%_{1 см}=286) в 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; при нагріванні субстанції з розчином формальдегіду в кислоті сірчаній концентрованій утворюється темно-жовте забарвлення. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.

Фармакологічна група. J01CA04 — антибіотики групи пеніцилінів.

Фармакологічні ефекти. Інгібує синтез клітинної стінки мікроорганізмів, внаслідок чого останні гинуть (бактерицидна дія).

Застосування. Інфекції, викликані чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, у т.ч. при інфекціях сечовивідних шляхів, пневмонії, ангіні, менінгіті, ранових інфекціях, гонореї, хворобах вуха, горла, носа, сифілісі; у комбінації з метронідазолом застосовують для лікування виразкових уражень шлунково-кишкової зони, асоційованих з Helicobacter pylori (див. Антибіотики).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.